Author Archives: admin

Як виглядає освіта в галузі миру в громаді, яка пережила конфлікт і продовжує жити з його наслідками?

В рамках дослідницької діяльності Проект МИР НА ДУНАЇ, SPIN/Okret поспілкувався з Гусо Разич, шкільний педагог і заступник директора середньої школи в Столаці, Боснія і Герцеговина. Його досвід пропонує важливий практичний погляд на освіту в галузі миру, міжкультурний діалог, участь молоді та виклики побудови міцнішої соціальної згуртованості в постконфліктному суспільстві.

Про Гусо Разича

Гусо Разич — шкільний педагог, який протягом останніх п'яти років обіймав посаду заступника директора середньої школи в Столаці, місті на півдні Боснії та Герцеговини.

У 1990-х роках Столац пережив значний міжетнічний конфлікт, особливо між хорватською та боснійською громадами. Сьогодні середня школа продовжує працювати за двома навчальними програмами: хорватською та боснійською, а це означає, що учнів все ще можуть розділяти за етнічною ознакою.

Після періоду, коли школа зазнавала насильства з боку однолітків та міжетнічної напруженості, було запроваджено позакласні заходи та педагогічні семінари, зосереджені на діалозі, мирі, толерантності, правах людини, упередженнях, ідентичності та стереотипах. Протягом багатьох років учні також брали участь у програмах миротворчості та міжнародних обмінах.

Сьогодні Хусо проводить семінари, діалоги та інклюзивні заходи за участю учнів незалежно від навчальної програми, яку вони відвідують, сприяючи міжкультурному взаєморозумінню та зміцненню стосунків у школі та ширшій громаді.

Ми поговорили з ним про виклики, які залишаються, роль освіти та культури, а також про те, що потрібно для зміцнення миробудівництва в Боснії та Герцеговині.

Які найважливіші проблеми, пов’язані з миром, стоять перед вашою громадою сьогодні?

Однією з найбільших проблем є постійна присутність роз'єднуючих політичних наративів, особливо під час виборів. Публічні дискусії часто повертаються до етнічних розбіжностей, мови ворожнечі та інтерпретацій воєн 1990-х років, замість того, щоб зосереджуватися на конкретних питаннях, що впливають на повсякденне життя людей.

Молоді люди особливо страждають, оскільки вони виростають в оточенні поляризованих наративів, які можуть впливати на те, як вони розуміють інші громади та як вони бачать майбутнє Боснії та Герцеговини.

Для досягнення тривалого миру громадський діалог має стати більш збалансованим та шанобливим. Пам'ять про минуле є важливою, але вона має ґрунтуватися на фактах, правді та взаємній повазі, а не на політичних маніпуляціях.

Молодих людей також слід заохочувати розвивати критичне мислення, проводити власні дослідження та ставати активними учасниками життя суспільства. Коли молоді люди навчаються самостійно мислити та конструктивно взаємодіяти зі своїми громадами, вони можуть стати важливою силою миру.

Яку роль можуть відігравати культура та культурна спадщина в об'єднанні громад?

Культурна спадщина має значний потенціал для розбудови миру, оскільки вона може представляти собою щось спільне для різних спільнот. Вона може забезпечити основу для діалогу, співпраці та взаєморозуміння.

Водночас, спадщина та історичні наративи можуть бути представлені таким чином, що посилюють розбіжності. Коли культурні місця, традиції чи частини історії трактуються як такі, що належать виключно одній етнічній групі, можливості визнати спільне культурне багатство країни можуть бути втрачені.

Освіта стикається з подібними викликами, особливо коли історія переважно представлена крізь окремі національні перспективи.

Боснія і Герцеговина має надзвичайно багату культурну спадщину та різноманітність. Їх слід використовувати як ресурси для зв'язків. Сприяння спільній спадщині, міжкультурному діалогу, культурному туризму та більш інклюзивним історичним наративам може сприяти не лише розбудові миру, але й зміцненню соціальної згуртованості та довгостроковому розвитку громади.

Де ви бачите можливості для посилення міжпоколіннього діалогу?

Різні покоління все ще взаємодіють через сім'ї, громадські заходи та культурні традиції, але також існує помітний розрив між молодшим і старшим поколіннями через їхній різний досвід, погляди та цінності.

Одна з важливих можливостей полягає в активнішому залученні молоді до процесу прийняття рішень у громаді. Водночас, більше міжпоколіннєвих культурних та освітніх заходів може створити простори, де молодші та старші люди навчатимуться на досвіді одне одного.

Такі заходи можуть допомогти зміцнити взаєморозуміння, розвиток громади та соціальну згуртованість.

Які ініціативи з розбудови миру справили на вас особливо сильне враження?

Одна з ініціатив, яку я вважаю особливо успішною, це Програма лідерства в розбудові миру, організований Академією Фольке Бернадотта разом з місцевими партнерами в Мостарі та Санському Мості.

Програма об’єднала учасників з різним етнічним походженням та створила можливості для діалогу, навчання та побудови стосунків. Заходи включали педагогічні семінари для підлітків та студентів, роботу над травмою та міжпоколіннєвою травмою, використання літератури для об’єднання громад та заходи, спрямовані на боротьбу з мовою ворожнечі, шкідливими наративами та дезінформацією.

Такий досвід демонструє, що змістовний діалог та пряма взаємодія можуть зменшити упередження та зміцнити довіру.

Подібні можливості слід розширювати через школи, молодіжні програми, семінари, навчальні курси та літні табори. Боснія і Герцеговина вже має досвідчених практиків та багато позитивних прикладів, які можуть забезпечити основу для подальшої роботи з розбудови миру.

Який вид співпраці міг би посилити освіту в галузі миру в Боснії та Герцеговині та ширшому регіоні?

Потрібна тісніша співпраця між школами, університетами, молодіжними організаціями, культурними установами та місцевими громадами, як у Боснії та Герцеговині, так і на всіх Західних Балканах.

Транскордонні обміни, семінари, літні табори, культурні заходи та молодіжні проекти є особливо цінними, оскільки вони дають людям можливості для безпосередніх зустрічей, подолання стереотипів та зустрічей з різними точками зору.

Освітяни та лідери громад також потребують подальшої підготовки в таких сферах, як розбудова миру, міжкультурний діалог, трансформація конфліктів, медіаграмотність та підходи, що враховують травматичний досвід. Доступ до освітніх ресурсів, фінансова підтримка та можливості обміну досвідом з колегами з інших громад та країн є не менш важливими.

Особливо в середовищі, де досі існують суперечливі наративи, молоді потрібні сильні навички критичного мислення та безпечні простори, де різні точки зору можна обговорювати з повагою.

Чи можуть цифрові інструменти сприяти освіті в галузі миру?

Цифрові інструменти, безумовно, можуть сприяти освіті в галузі миру, зокрема, полегшуючи пошук інформації та можливостей.

Наприклад, інтерактивна карта може допомогти людям знайти програми мирної освіти, семінари, молодіжні обміни, можливості навчання, громадські ініціативи та організації, що працюють над примиренням. Вона також може надати практичну інформацію про майбутні заходи та способи участі.

Однак цифрові інструменти мають свої обмеження.

Делікатні теми, такі як травма, примирення, емоції та подолання минулого, вимагають змістовної людської взаємодії. Цифрові платформи можуть надавати інформацію та підвищувати обізнаність, але вони не можуть замінити побудову довіри, особистий діалог та безпечні простори, де люди можуть відкрито ділитися своїм досвідом.

З цієї причини цифрові ресурси є особливо цінними для інформування, налагодження зв'язків та інформаційно-просвітницької роботи, тоді як найглибший вплив освіти в галузі миру все ще досягається завдяки добре організованим людським зустрічам.

На чому має зосередитися майбутня освіта миру?

Для Хусо, кілька тем заслуговують на особливу увагу: робота з минулим, примирення, емпатія, міжкультурний діалог, критичне мислення, усвідомлення травм, психічне здоров'я та мирне вирішення конфліктів.

Ці теми не завжди легко обговорювати, особливо в громадах, де наслідки конфлікту залишаються присутніми десятиліттями пізніше. Однак уникнення їх не зникає з глибинних розбіжностей.

Освіта в галузі миру може сприяти тривалішому процесу зцілення, допомагаючи людям зрозуміти різний досвід, поставити під сумнів суперечливі наративи та розвинути здоровіші способи спілкування та вирішення розбіжностей.

Від місцевого досвіду до регіонального навчання

Досвід Гусо у Столаці ілюструє одну з центральних ідей, що лежать в основі Дунайський мирОсвіта в галузі миру стає змістовною, коли вона пов'язана з життєвим досвідом людей та реаліями їхніх громад.

DANUBE PEACE – це партнерство Erasmus+, яке об’єднує організації з Німеччини, Чехії, України, Боснії та Герцеговини та Хорватії. Проєкт спрямований на зміцнення освітян дорослих, культурних діячів та громад через інклюзивну та міжпоколіннєву освіту в галузі миру.

Аналітика, зібрана від практиків та громад з країн-учасниць, допомагає партнерству розробляти практичні освітні ресурси, що відповідають реальним викликам у Дунайському регіоні.

Завдяки таким розмовам, як ця, ми не лише документуємо проблеми. Ми визначаємо досвід, практики та перспективи, які можуть допомогти побудувати сильніші підходи до діалогу, активного громадянства та освіти в галузі миру.